Відповіді до підручника Біологія 8 клас - Н. Ю. Матяш 2016-2020

Тема 9. Вища нервова діяльність
§ 50.Навчання та пам’ять

Обговоріть у групах. І група. Розкрийте види пам’яті за характером цілей діяльності (мимовільна і довільна)

Мимовільна пам’ять: ми щось запам’ятовуємо та відтворюємо, не ставлячи перед собою спеціальної мети щось запам’ятати або відтворити. Мимовільно запам’ятовуються те що цікавить, є незвичним, викликає емоції. Наприклад, оригінальне вбрання, веселе свято, яскраве шоу. Довільна пам'ять: ми ставимо собі за мету щось запам’ятати або пригадати. Якщо довільне запам’ятовування є цілеспрямованим, воно потребує вольових зусиль. Наприклад, навчання геометрії, заучування вірша тощо.

II група. Розкрийте види пам’яті за характером психічної активності, що переважає в діяльності (рухова, емоційна, словесна (смислова), образна)

Рухова (моторна) пам’ять пов’язана із запам’ятовуванням, збереженням і відтворенням рухів. Вона виявляється в різних видах діяльності (ігровій, трудовій, виробничій тощо). Завдяки їй ми здатні виконувати найскладніші рухи. Вона є основою формування різних умінь і навичок, засвоєння писемної мови. Емоційна пам’ять пов’язана із запам’ятовуванням, збереженням і відтворенням людиною своїх емоцій та почуттів. Запам’ятовуються яскраві події, що залишають глибокі сліди в пам’яті. Наприклад, почуття радості під час спогадів про щасливе дитинство, поїздку з батьками на відпочинок, перше кохання. Образна пам’ять пов’язана з формуванням чутливих образів конкретних предметів, явищ, їхніх властивостей. Залежно від того, якими сенсорними системами сприймаються об’єкти при їх запам’ятовуванні, вона буває зоровою, слуховою, смаковою, нюховою, дотиковою. Словесна (смислова) пам’ять пов’язана із запам’ятовуванням, збереженням і відтворенням прочитаних або почутих думок, понять, суджень, у яких відображаються істотні ознаки об’єктів і явищ природи.

III група. Розкрийте види пам’яті за тривалістю зберігання і закріплення матеріалу (сенсорна, короткочасна, довготривала)

Сенсорна або оперативна пам’ять — це збереження інформації після її запам’ятовування на час, потрібний для виконання певного завдання. Наприклад, для розв’язання задачі людина зазвичай пам’ятає дані попередньої дії. Отримавши розв’язок, результати проміжних дій забуваються. Сенсорна пам’ять пов’язана з імпульсами, які надходять від сенсорних систем, і триває кілька секунд.

Короткочасна пам'ять — це швидке запам’ятовування (після одноразового й нетривалого сприймання) і збереження інформації на короткий термін (від кількох секунд до півгодини). Встановлено, що мозок людини одночасно може переробити і запам’ятати лише певний обсяг інформації. Цей обсяг становить 5-9 інформаційних сигналів (слів, предметів, символів тощо). В основі короткочасної пам’яті лежить циркуляція нервових імпульсів по замкнених ланцюгах нейронів. Якщо інформація не повторюється, то вона зникає з пам’яті, не залишаючи помітних слідів. Для тривалішого збереження інформації необхідне її кількаразове повторення. Частина інформації, що використовується, часто переходить у довготривалу пам’ять.

Довготривала пам’ять забезпечує тривале збереження інформації (знань, образів, переживань), яка закріплюється після багаторазового повторення і відтворення. Події, що відбуваються в дитинстві під впливом сильних емоцій запам’ятовуються на все життя. Досліджено, що протягом перших п’яти років життя людина фіксує в довготривалій пам’яті стільки ж інформації, скільки за все подальше життя. В основі довготривалої пам’яті лежать складні структурно-хімічні зміни в тілі нейронів або їх з’єднаннях. Дослідники виділяють два види довготривалої пам’яті. Процедурна пам’ять — це вид пам’яті, у якій зберігаються знання про те, як потрібно діяти (дії, навички). У ній задіяні певні чутливі і рухові центри мозку. Декларативна пам’ять, на відміну від процедурної, є усвідомленою. Це пам’ять про засвоєну інформацію: події, факти, імена, дати, слова тощо. У її утворенні важливу роль відіграє скронева ділянка кори, зорові горби проміжного мозку.

Поміркуйте. Чому вірш, який ми вивчали в початковій школі, запам’ятовується на все життя?

Вірш, який ми вивчали в початковій школі, запам’ятовується на все життя внаслідок довільного запам’ятовування, яке є цілеспрямованим, потребує вольових зусиль, запам’ятовування. Тривале збереження інформації забезпечується багаторазовим повторенням її. В дитинстві на все життя запам’ятовуються сильні емоції, пов’язані певною подією, зокрема заучуванням і відтворенням вірша.

Виконайте дослідницький практикум. Дослідіть різні види пам’яті

Обладнання: та матеріали: набір карток зі словами, аркуші чистого паперу, секундомір.

Хід дослідження

1. Прослухайте і запам’ятайте 10 слів, виразно зачитаних учителем або батьком з інтервалом 3 с. Після 10-секундної паузи запишіть у довільній послідовності слова, які ви запам’ятали на слух.

2. Після 5-хвилинної перерви уважно прочитайте і запам’ятайте інших 10 слів, написаних на окремих картках. їх демонструє дорослий з інтервалом 3 с. Після 10-секундної паузи запишіть у довільній послідовності слова, які запам’ятали завдяки зоровій пам’яті..

3. Після 5-хвилинної перерви, слухайте 10 слів, які зачитує хтось із дорослих з інтервалом 3 с, і одразу «записуйте» їх ручкою в повітрі. Після 10-секундної паузи запишіть у довільній послідовності слова, які запам’ятали завдяки руховій пам’яті.

4. Підрахуйте кількість правильно відтворених слів у кожному разі. Результати запишіть у таблицю і порівняйте їх.

5. Зробіть висновок. Який вид пам’яті переважає у вас?





Перша публікація: 01/01/2016-2020

Останнє оновлення: 31/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.