Відповіді до підручника Біологія 8 клас - Н. Ю. Матяш 2016-2020
Тема 7. Зв’язок організму людини із зовнішнім середовищем. Нервова система
§ 36. Будова і функції спинного мозку людини
Обговоріть у групі. Установіть зв’язок будови і функцій спинного мозку
Спинний мозок має сегментарну будову: відповідно до кількості хребців у спинному мозку є 31 сегмент. У кожному сегменті є сіра речовина, утворена тілами вставних (97 %) і рухових (3 %) нейронів та їхніми дендритами. Навколо сірої речовини розташована біла речовина, волокна якої з’єднують різні ділянки спинного мозку, забезпечуючи зв’язок між собою та з головним мозком.
Завдяки спинному мозку здійснюється, головним чином, нервова регуляція рухової активності людини. Різноманітні рухи людини забезпечує рефлекторна функція спинного мозку, яка полягає в здійсненні рухових рефлексів. Рефлекторна дуга цього рефлексу включає руховий центр, розміщений у певному сегменті спинного мозку. Від кожного сегмента спинного мозку відходить пара спинномозкових нервів. Кожен нерв утворює волокна чутливих нейронів, які передають збудження в спинний мозок, та аксони рухових нейронів, якими збудження передається до робочого органа.
Провідникова функція спинного мозку полягає в забезпеченні зв’язку й узгодженні роботи всіх відділів центральної нервової системи за допомогою провідних шляхів, які формуються волокнами білої речовини. Розрізняють висхідні (чутливі) та низхідні (рухові) провідні шляхи. Висхідними провідними шляхами збудження передається до головного мозку, а низхідними — від головного мозку до робочих органів. Завдяки взаємодії спинного мозку з головним його впливи підвищують збудливість нейронів спинного мозку.
Поміркуйте. 1. До чого може призвести пошкодження поперекового відділу спинного мозку?
При пошкодженні поперекового відділу спинного мозку (в ділянці поперекового потовщення) виникає повне порушення провідності спинного мозку і відповідних нервів. Це спричиняє втрату рухливості, всіх видів чутливості тіла нижче місця ушкодження, а також параліч нижніх кінцівок.
2. Чим можуть бути спричинені порушення діяльності спинного мозку? Які наслідки цього порушення?
Порушення діяльності спинного мозку можуть бути спричинені травмами хребта, за яких може виникати струс, забій, здавлювання або розрив спинного мозку. Такі ушкодження спричиняють часткове або повне порушення провідності спинного мозку. Наслідками ураження спинного мозку можуть бути: рухові порушення у вигляді зниження м’язової сили і зменшення об’єму рухів аж до повного паралічу, розлади чутливості й порушення функції органів.
Загрозою для життя є ураження спинного мозку на рівні шийного відділу, яке зазвичай призводить до порушення життєво важливих функцій, зокрема дихання, оскільки настає параліч міжреберних м’язів. При ураженні верхніх відділів шиї та спинного мозку існує загроза набряку спинного мозку, який може поширюватися на стовбур головного мозку і призводити до порушення всіх життєво важливих функцій і до смерті. Крім цього, за поперечного ураження спинного мозку можлива втрата рухливості, всіх видів чутливості.
Творче завдання. Схематично замалюйте і поясніть рефлекторну дугу колінного рефлексу
Рефлекторна дуга колінного рефлексу — це приклад двонейронної рефлекторної дуги, де подразнюються рецептори сухожилля м’язу, який є робочим органом. Внаслідок удару молоточком по сухожиллю чотириголового м’язу в чутливих закінченнях дендрита виникають нервові імпульси, які чутливими нервовими волокнами надходять до сірої речовини спинного мозку. Тут нервовий імпульс передається на руховий нейрон і руховими волокнами іде до м’язів ноги, спричиняючи її розгинання.

Перша публікація: 01/01/2016-2020
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.