Відповіді до підручника Біологія 8 клас - Н. Ю. Матяш 2016-2020

Тема 4. Транспорт речовин в організмі людини
§ 23. Перша допомога при кровотечах. Серцево-судинні захворювання та їх профілактика

Обговоріть у групах. 1 група. Способи надання першої допомоги при капілярній і венозній кровотечах

Капілярні кровотечі виникають навіть за незначного ушкодження тканин. Оскільки кров по капілярах рухається повільно та під невеликим тиском, то капілярні кровотечі не спричиняють значної втрати крові, їх відносно легко зупинити. Основним правилом надання першої допомоги при таких кровотечах є знезараження рани (наприклад, розчином гідроген пероксиду) і накладання на неї марлевої пов’язки.

Венозні кровотечі виникають при пошкодженні вен. У венах кров тече швидше, тому такі кровотечі призводять до значних втрат крові. При венозній кровотечі кров витікає рівномірно та має темний колір. Для її зупинки необхідно накласти тугу пов’язку, а при пошкодженні великих вен — джгут, розміщуючи його нижче місця пошкодження.

II група. Способи надання першої допомоги при артеріальній кровотечі

Артеріальні кровотечі є найнебезпечнішими, оскільки в артеріях кров тече під великим тиском і з великою швидкістю. Артеріальну кровотечу розпізнають за яскраво-червоним забарвленням крові, що виривається з рани фонтаном. При артеріальній кровотечі необхідно швидко притиснути пальцем ушкоджену судину (вище місця пошкодження) і накласти джгут. Щоб не пошкодити шкіру, його накладають поверх одягу або іншої м’якої тканини. Коли джгута немає, можна скористатися ременем, краваткою, хусткою, тканиною тощо. Для цього між тканиною і тілом вставляють міцну паличку і закручують тканину до зупинки кровотечі (іл. 4.26, 4.27). Після цього потерпілого негайно доправляють до лікарні. Джгут чи закрутку не можна залишати більш як на 1,5 год, аби не спричинити змертвіння тканин. До них прикріплюють записку про час їх накладання. Якщо є потреба залишити джгут на більш як 1,5 год, то пальцем притискають артерію вище від рани і послаблюють джгут на 5-10 хв.

Поміркуйте. Чому в разі ушкодження артерій пов’язку накладають вище місця ушкодження, а в разі поранення вен — нижче?

Щоб уміло й швидко зупинити кровотечу накладанням джгута або пов’язки, потрібно добре знати місця притискання артерій і вен. Артерію знаходять за пульсом, притискають її до найближчих кісток вище місця поранення до припинення пульсу і зупинки кровотечі. Необхідно перетискати судину накладанням джгута або пов’язки не в ділянці рани, а вище — ближче до серця, щоб перешкодити витіканню великої кількості крові, що рухається від серця швидко під великим тиском.

Венами кров рухається до серця. У напрямку серця діаметр вен збільшується, а тиск крові зменшується. Тому при кровотечі з вени (особливо на кінцівках) необхідно притискати судину накладанням джгута або пов’язки нижче рани. Таким чином притискання судини здійснюється у місці з більшим тиском крові і зупиняється витікання значної кількості венозної крові великого кола кровообігу.

Творче завдання. Складіть пам’ятку «Як уникнути розвитку серцево-судинних захворювань»

У всіх країнах світу хвороби системи кровообігу (ХСК) посідають за кількістю причин смерті перше місце. В Україні кожний четвертий громадянин працездатного віку має серцево-судинне захворювання. За поширеністю в структурі ХСК перше місце серед дорослих та підлітків посідає гіпертонічна хвороба — 44%, потім — ішемічна хвороба серця — 34% та судинно-мозкові хвороби (зокрема інсульти) — 14%. За показниками смертності від цих захворювань Україна посідає в Європі перше місце. Це пов’язано передусім із забрудненням довкілля та поширенням факторів ризику.

Високий артеріальний тиск — основний ризик-фактор виникнення багатьох патологічних станів і хвороб серцево-судинної системи. Іншим чинником ризику розвитку ХСК є гіподинамія, яка в сучасних умовах зростає, зокрема, у зв’язку з поліпшенням побутових умов, зростанням ролі сучасних засобів комунікації (мобільний зв’язок, телебачення, комп’ютерні мережі), з пасивним проведенням дозвілля тощо. До факторів ризику розвитку ХСК належить і надлишкова маса тіла. Визначальним у її виникненні, а також для розвитку артеріальної гіпертензії є нераціональне харчування. Простежена залежність між збільшенням маси тіла та підвищенням артеріального тиску, вмістом холестерину та глюкози в крові.

Ступінь ризику розвитку ХСК збільшується через високий вміст жирів у їжі, особливо деяких насичених жирних кислот, холестерину, через надмірне вживання калорійних страв, цукру та солі. Зниженню ризику сприяє достатнє вживання складних вуглеводів і харчової клітковини, вітамінів, мінералів.

До факторів ризику розвитку ХСК належать шкідливі звички — споживання алкоголю, куріння, вживання наркотичних речовин. Алкоголь отруює міокард, пошкоджуючи мембрани та інші структури клітин, змінює стінки кровоносних судин. Міокард, одержуючи недостатню кількість кисню й поживних речовин, поступово перероджується і замінюється сполучною тканиною. Алкоголь підвищує згортання крові, що спричинює утворення тромбів.

У курців після кожної викуреної цигарки кровоносні судини звужуються приблизно на 30 хвилин. Тому в курців судини майже завжди звужені й серцю доводиться з більшою силою проштовхувати кров до судин. Працюючи з великим напруженням, серце швидше зношується. Звуження судин — причина захворювання курців на «переміжну кульгавість», що супроводжується сильним болем під час ходіння. За статистикою, розвиток серцевих захворювань у курців в 2-6 разів більший, ніж у тих, хто не курить.

Розлади серцево-судинної системи особливо швидко настають, якщо людина вживає наркотичні речовини. Соціальне напруження (низький рівень соціальної захищеності, погане матеріальне забезпечення, важка фізична праця, сімейні конфлікти), стреси, депресивні стани також є важливими чинниками ризику розвитку ХСК. 1156

Прогнози ВООЗ (Всесвітня організація охорони здоров’я) щодо динаміки зростання ХСК є невтішними — до 2020 р. вони залишаться головною причиною смертності та інвалідності людей. Ці прогнози й зумовлюють актуальність проблеми профілактики та лікування хвороб системи кровообігу.

Пам’ятка «Як уникнути розвитку серцево-судинних захворювань»

На особистісному рівні, тобто на рівні кожної людини, профілактичними заходами хвороб системи кровообігу' мають стати:

✵ систематичне вимірювання артеріального тиску;

✵ рухливий спосіб життя (щоденні фізичні навантаження);

✵ раціональне харчування: обмежене вживання продуктів, що містять насичені жирні кислоти та холестерин (тваринні жири, яловичина, свинина, яйця, сир, вершкове масло тощо), кухонної солі; уживання продуктів, що містять ненасичені жирні кислоти (риба, рослинні олії), білки (квасоля, боби, м’ясо птиці, молочні продукти), вуглеводи (хліб пшеничний, житній, рис, крупа гречана, картопля, мед, виноград, яблука, буряки, кавуни, морква тощо), мікроелементи (зокрема калій);

✵ уникнення шкідливих звичок: відмова від куріння та наркотичних речовин; невживання алкоголю; відмова від тонізуючих безалкогольних та слабоалкогольних (так званих «енергетичних» напоїв), які насичені кофеїном синтетичного походження, іншими біологічно активними речовинами;

✵ психоемоційне розвантаження та релаксація (лазня, сауна, масаж тощо).