Українська мова - Великий довідник школяра - 2019

Орфографія
Чергування О, Е(Є) з І(Ї)

Чергування О, Е (Є) з І (Ї) відбувається в таких випадках:

1. При зміні форм

• іменників: доба — діб, копа — кіп, двори— двір, осі — вісь, носорога — носоріг;

• прикметників, зокрема присвійних, а також похідних від них власних назв: дядькового — дядьків, Києва — Київ;

• деяких числівників, займенників прикметникового типу: восьми — вісім, твою— твій, семи — сім, мою — мій;

• дієслів: боятися — боюся — бійся, стояти — стою — стій.

2. При похідних утвореннях від спільного кореня або основи: косити — покіс, робота— робітник, село — сільський.

3. У словах, що означають предмети, та в похідних утвореннях О під наголосом переходить вІ: водовід, газопровід.

4. Ненаголошений О в словах з твірними елементами (-вод, -воз, -нос, -роб) завжди переходить вІ: вивід, виріб, захід, провід, провідник.

5. У давнішніх запозиченнях: гніт — гноту, табір — табору, якір — якоря, Федір— Федора.

6. У звукосполученнях -оро-, -оло-, -ере-:

• у родовому відмінку множини іменників жіночого роду, а також у похідних словах на ‑к(а): борона — борін — борінка, корова — корів — корівка, череда — черід— черідка;

• у родовому відмінку множини деяких іменників середнього роду та утворених від них із значенням зменшеності: болото— боліт — болітце.

7. За аналогією до інших слів на місці давнього Ъ в таких словах і формах: кріт, брів (брова), бліх (блоха), недокрів’я.

Чергування О, Е(Є) з І(Ї) не відбувається у таких випадках:

1. Коли О, Е випадні: вогонь — вогню, пеньок— пенька, сон — сну.

2. Коли О, Е вставні: вікно — вікон, казка — казок, книжка — книжок.

3. У звукосполученнях -оро-, -оло-, -ере-, -еле-: ворон, горох, морок, подорож, голос, колос, полон.

Винятки: моріг, поріг, сморід.

4. У звукосполученнях -ор-, -ер-, -ов- між приголосними: борг, горб, жертва, морква, торг, хорт, смерть, чверть.

Виняток: погірдний (погорда).

5. Під наголосом у кінцевих словотвірних частинах -вод, -воз, -нос-, -роб складних слів, що означають людей за родом діяльності та в похідних: діловод, водовоз, хлібороб, золотоносний. У словах зі словотвірним компонентом -возО зберігається: лісовоз, паровоз, тепловоз. У словотвірній частині -хід пишеться І: всюдихід, самохід, стравохід.

6. У суфіксах -інк-, -еньк-, -есеньк-, -ечк-, -оньк-, ‑очк-, -тель: Оленька, гарненько, донечка, стежечка, лавочка, таточко, вихователь, учитель, сторінка.

7. У називному відмінку однини деяких префіксальних безсуфіксних іменників: завод — заводу, почерк — почерку, але: забій — забою, розгін– розгону, потік — потоку, удій — удою.

8. У непрямих відмінках ряду іменників чоловічого роду: борця, водню, орла, паростка.

9. У родовому відмінку множини ряду іменників жіночого роду, а також деяких іменників середнього роду: будов, жмень, заток, кишень, обнов, ос, підлог, тещ, веретен, імен.

10. У родовому відмінку множини іменників на ‑ення: відділення — відділень, зрощення— зрощень, звернення — звернень.

11. У закінченнях -еш дієслів теперішнього та майбутнього (простого) часу за аналогією до третьої особи однини, а також у формах наказового способу: береш, зайдеш, заводь.

12. У словах іншомовного походження, які були запозичені порівняно недавно: атому, майору.

13. В абревіатурах і похідних утвореннях: комсомолу, робкору, торгпреду.

14. У низці слів книжкового й церковного походження і похідних: Бог, верховний, вирок, пророк, словник, прапор.

15. У прикметниках, утворених від власних імен на -ов, -ев: Ростов — ростовський.