Економіка - Великий довідник школяра - 2019
Національна економіка
Банківська система України
Гроші в ринковій економіці повинні знаходитися в постійному обігу. Однак розподіляються й перерозподіляються вони між учасниками ринкових угод непропорційно до їх потреб. Тому в одних виникають тимчасово вільні кошти, а в інших — потреба в них. Це протиріччя розв’язується за допомогою кредиту.
Кредитні відносини реалізуються завдяки банківській системі, що має дворівневу структуру: I рівень — Національний банк України, II рівень — комерційні та спеціалізовані банки. Загалом банки —кредитно-грошові інститути, що займаються залученням і розміщенням грошових ресурсів.
НБУ (I рівень) посідає чільне місце. Його основна мета — підтримка купівельної спроможності гривні в боротьбі з інфляцією, організація грошового обігу в країні, забезпечення стабільності всієї кредитно-банківської системи. Саме НБУ здійснює емісію гривні, надає кредити комерційним банкам під облікову ставку, забезпечує нагляд за діяльністю фінансово-кредитних установ, випускає й погашає державні цінні папери.
II рівень банківської системи — розгалужена мережа комерційних банків, що функціонують на підставі ліцензій НБУ. Комерційні банки надають широкий вибір кредитно-фінансових послуг, серед яких традиційними є: здійснення грошових розрахунків, пасивні й активні операції.
Грошові розрахунки в межах національної економіки мають готівкову і безготівкову форми. Для збереження й переказу коштів банки відкривають розрахункові, поточні, депозитні й валютні рахунки.
Пасивні операції банків націлені на мобілізацію ресурсів. Джерелами цих ресурсів є власні, позикові і залучені (внески клієнтів) кошти. Внески клієнтів, або депозити, можуть бути безстроковими (до запитання), терміновими й ощадними. До пасивних операцій належать і кредити, отримані від НБУ або інших банків.
За допомогою активних операцій здійснюється розміщення коштів. Оскільки банк є кредитною установою, найбільша частина його активів розміщена в кредитні операції. Кредитування фірм і населення здійснюється на основі терміновості, платності й зворотності.
У сучасних умовах банки перетворюються з простих кредитних установ на інформаційно-консультативні центри, що допомагають орієнтуватися своїм клієнтам у складних умовах ринкової кон’юнктури й науково-технічного прогресу. Зростає роль довірчих (трастових) операцій, спрямованих на найбільш вигідне розміщення банками довірених їм коштів, цінностей, майна. Особлива група операцій — фінансові та біржові послуги — управління пакетами акцій, консультації, бюджетне й податкове планування, створення портфелів інвестицій, управління пенсійними фондами.
Понад 200 банківських операцій і послуг здійснюють фінансові посередники — банки. І, природно, у ході їхнього здійснення банки прагнуть дістати прибуток. Банківський прибуток — це різниця між сумою відсотків, стягнутих з позичальників, і сумою відсотків, що виплачуються вкладникам.
