Хімія - універсальний довідник

ХІМІЯ І ХІМІЧНА ТЕХНОЛОГІЯ

ХІМІЯ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА. ХІМІЧНА ЕКОЛОГІЯ.

АТМОСФЕРА. ХІМІЯ АТМОСФЕРИ


Склад атмосфери істотно змінюється залежно від висоти. На рівні моря повітря має склад, наведений у табл. 9.

Таблиця 9

Склад повітря* на рівні моря


Компонент

Молярні частки

Азот N2

0,78084

Кисень O2

0,20948

Аргон Аr

0,00934

Оксид карбону(ІV) СO2

0,000330

Неон Ne

0,00001818

Гелій Не

0,00000524

Метан СН4

0,000002

Криптон Кr

0,00000114

Водень Н2

0,0000005

Оксид нітрогену(І) N2O

0,0000005

Ксенон Хе

0,000000057

* У вигляді домішок у повітрі містяться озон O3, оксид сульфуру(ІV) SO2, оксид нітрогену(ІV) NO2, аміак NHз, оксид карбону(ІІ) СО.


У верхніх шарах атмосфери ультрафіолетове випромінювання Сонця викликає фотодисоціацію молекул кисню:

Зіткнення молекул O2 і атомів О призводить до утворення озону

У верхніх шарах атмосфери встановлюється рівновага

Озон відбиває інфрачервоне випромінювання Землі, перешкоджаючи тим самим її охолодженню.

На стан рівноваги

істотний вплив мають атоми Сl, молекули NO які виконують роль каталізатора розпаду молекул озону:

Збільшення концентрації оксиду нітрогену(ІІ) у верхніх шарах атмосфери пов’язане з польотами у стратосфері надзвукових літаків.

У двигунах внутрішнього згоряння цих літаків розвиваються настільки високі температури, що стає можливим синтез оксиду нітрогену(ІІ):

і викид його в атмосферу. Подолання наслідків використання надзвукових літаків — одна з проблем захисту навколишнього середовища.

На озоновий шар шкідливо впливають хлорофлуоровуглеводи СFСl3, СF2Сl2 та ін. Молекули цих сполук, потрапляючи у верхні шари атмосфери, піддаються фотолізу:

Атоми Сl, подібно до молекул NO, можуть відігравати роль каталізатора розкладу озону і появи «озонових дір».

Збереження «озонового щита» планети — найважливіша проблема сучасності.





Перша публікація: 01/01/2008

Останнє оновлення: 31/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.