ДОВІДНИК З ХІМІЇ
ШВИДКІСТЬ ХІМІЧНИХ РЕАКЦІЙ
2.Швидкість реакції
2.4 . Чинники, що визначають швидкість реакції
Згідно з теорією зіткнення, реакція відбувається лише за певних умов:
- частинки, які реагують між собою, повинні зіштовхнутися одна з одною;
- частинки повинні зіштовхуватися в сприятливому для них положенні;
- частинки повинні мати достатню кінетичну енергію, оскільки реакція проходить лише при таких зіткненнях. Для активізації частинки потрібно витратити енергію;
- часто активізація досягається нагріванням речовин, що беруть участь у реакції (енергія активації).
Запам’ятайте: не кожне зіткнення викликає реакцію, а лише таке, при якому виконані вищевказані умови. Швидкість перебігу реакції залежить від декількох чинників:
- Чим більше частинок у реакційному об’ємі, тим частіше вони зіштовхуються одна з одною. Чим більша їх кількість, тим більше частинок можуть реагувати за певний відрізок часу.
Чим вища концентрація реагуючих речовин, тим більша швидкість реакції.
Звідси зрозуміло, чому швидкість реакції в міру зменшення концентрації початкових продуктів, тобто в ході реакції, зменшується.
- При підвищенні температури кінетична енергія частинок збільшується, і відповідно збільшується вірогідність, що речовини прореагують між собою.
Чим вища температура, тим більша швидкість реакції.
Збільшення швидкості реакції при підвищенні температури відбувається зазвичай відповідно до правила Вант-Гоффа (залежність швидкості реакції від температури):
при підвищенні температури на кожні 10 К (10 °С) швидкість реакції подвоюється.
- У гетерогенних реакціях, наприклад, у таких, де беруть участь тверді речовини, велике значення має загальна поверхня реагентів.
Чим більша загальна поверхня реагентів, тобто чим більший рівень дисперсності, тим більша швидкість реакції.
Приклад. Порошок магнію реагує з хлоридною кислотою набагато швидше, ніж компактний шматок магнію.

Перша публікація: 01/01/2008
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.