Статті за 2019 рік
Ти журналіст, у твоєї газети скрутне становище. Тобі пропонують публікувати джинсу. Яка твоя відповідь і який алгоритм дій
Першим, що я зроблю, так це скажу - ні. Чому?
Перш за все згадаємо, що таке «джинсові» матеріали. Джинса́ — сленгове слово, яке використовується переважно в медійній спільноті. Синонім терміна «прихована реклама». Означає спеціально приховану рекламу чи антирекламу, подану у вигляді новин, авторських текстів, аналітики й телевізійних програм тощо.
Джинса поділяється на комерційну та політичну. У першому випадку рекламують товари чи послуги певної компанії, в другому — політичних діячів.
Тож, якщо мені пропонують публікувати «джинсові матеріали» і я це зроблю, це означатиме, що я стану проплаченим журналістом. Журналістом, для якого журналіська етика не значить нічого. А справжній журналіст мусить служити тільки своїй газеті та своїм читачам. Журналісти не повинні бути зобов'язаними нікому й нічому: ні політичній партії, ні джерелу інформації, ні комерційним чи некомерційним інтересам, ні особливій справі, хоч би якій гідній. І комерційна, і політична «джинса», яка прийшла на заміну «темникам», порушують засади чесної журналістики, позбавляють людей можливості отримувати об’єктивну інформацію. З таких позицій будь-яка джинса є злом.
Із-за опублікованих матеріалів спрямованих на поліпшення або ж створення позитивного іміджу політичних партій, окремих політиків, люди отримують неправдиву, не об’єктивну інформацію, що може призвести до фатальних наслідків. Адже це величезний замовний матеріал, який з допомогою напівправди виправдовує чи не показує певних дій та рішень політичних сил. Це велика аудиторія, великі масштаби маніпуляції суспільною думкою, великі наслідки. Не просто так у демократичних суспільствах мас-медіа називають четвертою владою — поряд із законодавчою, виконавчою й судовою.
Також медіа-експерти відзначають стрімке зростання кількості замовних матеріалів в українських ЗМІ. А це веде нас до ще одного негативного наслідку. А саме йдеться про політичну корупцію, яка несе пряму загрозу демократії і позбавляє громадян можливості контролювати владу. Нормальна журналістика завжди є в опозиції до влади. Використання джинси означає ігнорування принципів журналістики як такої та роботи проти людей.
Якщо не зважати на етичну сторону питання використання джинси у журналістиці, то можна згадати ще дещо. «Джинса» є різновидом такого явища як прихована реклама. А частиною 10 статті 1 Закону України «Про рекламу» від 3 липня 1996 р. прихована реклама визначається як «інформація про особу чи товар у програмі, передачі, публікації, якщо така інформація слугує рекламним цілям і може вводити в оману осіб щодо дійсної мети таких програм, передач, публікацій».
Поширення прихованої реклами українським законодавством забороняється. В Законі «Про рекламу» це питання регулюється наступним чином:
«Стаття 9. Ідентифікація реклами
- Реклама має бути чітко відокремлена від іншої інформації, незалежно від форм чи
способів розповсюдження, таким чином, щоб її можна було ідентифікувати як рекламу.
- Реклама у теле- і радіопередачах, програмах повинна бути чітко відокремлена від інших
програм, передач на їх початку і наприкінці за допомогою аудіо-, відео-, комбінованих
засобів, титрів, рекламного логотипу або коментарів ведучих з використанням слова «реклама».
- Інформаційний, авторський чи редакційний матеріал, в якому привертається увага до
конкретної особи чи товару та який формує або підтримує обізнаність та інтерес глядачів
(слухачів, читачів) щодо цих особи чи товару, є рекламою і має бути вміщений під рубрикою
«Реклама» чи «На правах реклами…»
Отже, це є також порушення на законодавчому рівні, що є ще однією причиною відмовитися від такої сумнівної пропозиції, хай яке буде скрутне становище.
На жаль, попри нарікання на продажних політиків, очевидно, що велика кількість проплачених матеріалів — це вина не тільки замовників, скільки журналістів та редакторів. Це, як вже говорилося, моральний бік справи. І грань тут дуже тонка, адже деякі ЗМІ, цими самими політиками, спершу ставиться на грань виживання, а вже потім керівникам пропонують «альтернативу», яка дозволить збільшити фінансові можливості ЗМІ.
Однак, ми не тільки залежні від обставин, а й ще цілком спроможні ці обставини змінювати. Адже в демократичних країнах обмеження в журналістиці визначаються насамперед традиціями, усвідомленням еліт (в тому числі і бізнесових) своєї відповідальності перед майбутніми поколіннями, вимогливістю громадянського суспільства до медіа — продукту.
Та є ще дещо, те, що журналіст може втратити якщо погодиться публікувати джинсу. Що це? Його репутація. У журналістів, як і у політичних експертів, репутація — найбільша цінність. Та у гонитві за рейтингами та гроші, які ти отримуєш за публікацію прихованої реклами, ти можеш втратити свою репутацію. Справжній журналіст, професіонал своєї справи - ніколи не піде на такий ризик, окрім того, що це порушує принципи журналістики, воно того просто не варте. Репутація - це те що є у кожного журналіста, який поважає себе та галузь, у якій він працює.
Тож, можна, з легкістю, зробити певний алгоритм дій, на випадок, коли тобі пропонують публікувати замовлені матеріали:
--Згадати, хто такі журналісти та яке призначення журналістики. Адже соціальна місія журналістики полягає у формуванні громадської думки та управлінні масовими емоціями.
--Зрозуміти, що журналісти мають неймовірно великий вплив на маси і тому забов’язані робити все, щоб донести максимально повну та об’єктивну інформацію до людей.
--Розуміти, що замовна інформація на користь певних політичних партій та їх лідерів, означає неправдиву або не всю інформацію. А це суперечить журналіській етиці.
--Знати, що о крім моральної сторони питання, є також відповідальність за такі дії перед законом. Це карається.
--Пам’ятати, що незважаючи на скрутне становище газети, опускатися до такого рівня не можна. Це не допустимо.
--Також не забувати про репутацію. Використання джинси залишить негативний відбиток на репутації будь-якого журналіста.
--І, звісно, дати ясно хрозуміти, тому, хто зробив вам таку пропозицію, що ви не продаєтесь і зробите все, щоб лише правда і тільки правда потрапила до людей.
Адже ви справжній журналіст, для якого етика, репутація, не пустий звук. Ваш обов’язок стояти на варті та бути тими, хто несе світ у людські маси.
Дякую за увагу!