ОБРОБКА І ПЕРЕДАЧА ІНФОРМАЦІЇ. СУЧАСНІ КОМП'ЮТЕРНІ ТЕХНОЛОГІЇ - Золота колекція рефератів - 2018

«НОВИЙ ІНФОРМАЦІЙНИЙ СВІТ» У СВІТОВІЙ ІСТОРІЇ

Інформація — явище незрівнянне більш давнє, ніж сама людина. Уже природа в процесі своєї еволюції передавала закодовану інформацію в рослинах і живих організмах. А яка багата на інформацію мова тварин і птахів! Здавна люди шукають і знаходять нові засоби передачі й зберігання інформації. Про це розповідають і наскальні малюнки, і ієрогліфічні плити цивілізації майя в «Храмі написів», і папіруси давніх єгиптян, камінчики абака й диски для пересилання секретних повідомлень у греків, про що пишуть ті, хто вивчає часи минулі.

Однак ніколи раніше людство не накопичувало інформацію й знання настільки стрімкими темпами. Усе це певною мірою захопило людей зненацька. Як упоратися з цим бурхливим морем повідомлень, відомостей, даних і цифр? Як витягти з монблану фактів і характеристик єдино правильні, що дають ключ до вирішення проблеми? Як допомогти людині ефективно сприйняти й засвоїти, обробити й передати все це інформаційне багатство? Чи не виявиться Земля під інформаційним панциром настільки ж нерухомою і мертвою, як колись під льодовиковим панциром? Що несе людині «велика ера інформатики»?

На щастя, створюючи проблему, люди, як правило, знаходять її рішення. Аж до середини XX ст. інформація (від лат. informatio — ознайомлення, роз’яснення, представлення, поняття) означала відомості. Академік

А. М. Колмогоров розглядає її вже як першооснову нових перспективних галузей науки її техніки (кібернетики, теорії управління та ін.).

Проблема інформації вважається однією з найбільш актуальних і фундаментальних в умовах НТР. Зокрема, вона характеризується передаванням інформаційних функцій від людини до машин у найширших масштабах. В останні три десятиліття набув поширення також термін «інформатика», під яким зазвичай мають па увазі інформацію плюс автоматику. Лондонський інститут інформатики лає терміну такс визначення: «Інформатика займається теорією, методикою й практикою представлення інформації переважно, але не винятково для підтримки професійної іі академічної діяльності. З цією метою вона вивчає інформацію від її створення до використання, а також її передавання в різних формах і різними каналами». Оскільки інформація, що поширюється, охоплює сотні мільйонів, мільярди людей, вона стає дедалі помітнішою матеріальною силою, що впливає не тільки на технічне питання, але й па економіку, соціальну сферу, характер сучасного мислення. Отже,«інформаційна революція являє собою важливу ланку в складній мережі суспільних явищ» сьогоднішнього дня.

Перші електронно-обчислювальні машини з’явилися в роки Другої світової війни. У 1943 р. компанія International Business Machines створила на замовлення військово-морського флоту США перший комп’ютер. Його сконструювали вчені Гарвардського університету й назвали «Марк-1». Це «чудовисько» мало розміри 2 м заввишки й 15 м завдовжки. Створили свій комп’ютер і англійці, поставивши перед ним завдання забезпечувати дешифрування німецьких військових повідомлень і радіограм. Призначення цих перших електронно-обчислювальних машин було досить вузьким.

Перший сучасний комп'ютер «Еnіас» міг виконувати вже набагато ширше коло завдань, швидко переключатися з одного завдання на інше, сприймати нові програми без зупинки машини й т. д. За сучасними стандартами ця машина вважалася б примітивною: маса її — 30 т, тисячі ламп, що споживають величезну кількість енергії.

Однак незважаючи на те, що електронні лампи досить швидко змінилися транзисторами, у робочому відношенні перші комп’ютери виявилися довгожителями. Так, наприклад, створений в Австралії 1949 р. комп’ютер CSІR Mark-1 виконував найрізноманітніші завдання для наукового співтовариства (від радіофізики до метеорології) протягом довгих п’ятнадцяти років, аж до 1964 р. включно.

Факт створення електронно-обчислювальних машин, безумовно, видатна подія в історії розвитку продуктивних сил людства. Зростання обсягу знань, збільшення обсягу інформації й кількості людей, зайнятих у сфері інтелектуальної діяльності, ускладнення виробничих, економічних, наукових завдань, що стоять перед суспільством, вимагали створення надійного й вірного помічника людського мозку. Таким помічником і стала електронно-обчислювальна машина. Вона має здатність збирати й зберігати інформацію, обробляти й аналізувати її, здійснюючи певні логічні операції. Звичайно ж, можливості перших ЕОМ були обмеженими. У всякому разі, поява комп’ютерів, поряд з різноманітною інформаційною теорією, створила потужну індустріальну основу для виникнення суспільства, в якому інформація як предмет праці відіграє дедалі помітнішу роль. Значення інформатики в сучасному світі величезне. Якість і ефективність такого роду робіт дедалі більшою мірою починають визначати якість і ефективність економіки. За підрахунками академіка О. О. Харкевича, сумарний інформаційний потік зростає в середньому пропорційно квадрату промислового потенціалу. Інакше кажучи, збільшення вдвічі продуктивних сил країни вимагає 4-кратного збільшення потоку інформації. Дедалі очевиднішим стає зростання залежності національного розвитку від стану інформаційних ресурсів.

У післявоєнну епоху першими, хто зумів із чималою для себе вигодою скористатися плодами «інформаційної революції», були японці. Не випадково багато фахівців прийшли до висновку, що поява феномена «японського чуда», стрімкого зростання економіки Країни висхідного сонця було б немислимим без копіткої й умілої роботи з інформацією. Особливо це стосується інформації з новітніх технологій, ретельне збирання якої почало здійснюватися в 50-ті рр.

Щоб бути в курсі новітніх науково-технічних віянь, як визнають самі американці, сьогодні «потрібно мати інформацію ледве не з усіх найважливіших досліджень, які ведуться за кордоном». Інформаційне неуцтво в наші дні веде до технологічного банкрутства й національного приниження, до перетворення країни на сировинну колонію або смітник застарілих технологій.

В основі «інформаційної революції», пережитої нами, лежить бурхливе зростання мікропроцесорної техніки й супутніх технологій. Нестримно розвивається інформаційна індустрія, що виробляє найрізноманітнішу техніку, від копіювальних машин до телексів, від електронно-обчислювальних машин до супутників зв’язку.

Важливим моментом у новій технології є її багатоликість, усеосяжний характер. «Інформаційна економіка — це не тільки теорія. Немає жодної галузі у виробництві або сфері послуг, де б не був помітний поворот до такого роду економіки», — пише американський економіст П. Хауке. Приблизно з середини 70-х рр. глашатаї науково-технічного прогресу в країнах Заходу (М. Поре, Е. Масуда, А. Тоффлер і чимало інших) на повний голос заговорили про якесь «інформаційне суспільство» як про щось цілком реальне. Вимогою цього суспільства, його гаслом стало: «Якнайбільше інформації і якнайшвидше!» Прискорюваний перебіг життя, інтенсифікація пронесу виробництва в результаті автоматизації, швидке нагромадження знань — усе це, за словами А. Тоффлера, підвищує економічну значущість упущеного часу. «Пульс інформації повинен битися набагато швидше, ніж будь-коли», — вигукує цей відомий футуролог у своїй книзі «Зіткнення з майбутнім».

Реальними в «новому інформаційному світі» виявилися насамперед два моменти. По-перше, раніше буквально небачене насичення суспільства інформаційною технікою, що проникає всюди: в урядові заклади й ділові контори, у лікарні й бібліотеки, на заводи й у науково-дослідні інститути, у школи й університети, у банки й магазини, в аеропорти й поліцейські ділянки. По-друге, багаторазово зросла кількість її служителів і адептів. Як указують джерела, уже з 1975 р. більше половини американських громадян, що працюють за наймом, мають основним заняттям обробку інформації або роботу з нею.

У горловині світової історії зійшлися ніби три могутні потоки: потоки технології, інформації й людей, що є творцями або служителями того й іншого. Певною мірою можна говорити про створення нової, наймогутнішої в інформаційному відношенні з усіх раніше існуючих цивілізацій. У цій цивілізації на наших очах починають зникати ремесла, що мають тисячолітні традиції, і виникають раніше невідомі. Змінюються функції й завдання працівників, характер їхньої праці. Відбуваються величезні зміни у формах і організації управління, стосунках людей.