Лісівництво
РОЗДІЛ 2. ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ЛІСІВ ЛІСІВНИЧИМИ МЕТОДАМИ
Лекція 9. ВПЛИВ РУБОК ДОГЛЯДУ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ І ЯКІСТЬ ДЕРЕВОСТАНІВ
9.4 Вплив рубок догляду на якість деревостанів у дібровах Лісостепу України
Якість деревостанів у дібровах залежить, перш за все, від сформованого складу деревних порід, від просторово-параметричної структури, яка дозволяє виростити більш грубі стовбури дерев головних порід. Уже при других проріджуваннях формується другий ярус, який виконує як ґрунтозахисну роль, затінюючи поверхню ґрунту, так і роль підгону, який формує стрункі, добре очищені від сучків стовбури. Все це дозволяє підвищити якість деревостанів, поліпшивши їх сортиментну структуру.
Вивченню впливу рубок догляду на сортиментну структуру у дібровах проф. П. П. Ізюмський присвятив більше 30 років. На численних об'єктах досліджень було виявлено, що рубки догляду суттєво змінюють сортиментну структуру деревостанів, підвищуючи не тільки вихід ділової деревини, але і збільшують частку грубої деревини. Автором виявлено, що загальний вихід ділової деревини збільшується зі збільшенням віку насаджень. Збільшення частки ділової деревини супроводиться поліпшенням її сортиментного складу. Для зрубаних при догляді дерев у дубових лісостанах вихід ділових сортиментів у віці до ЗО років становив у середньому 45%, а у 60 і більше — 67%. Подібні дані отримані І. Д. Юркевичем і К. Б. Лосицьким в умовах Білорусі.
Але сортиментна структура отриманої при рубках догляду деревини — не головне. Більш важливий вплив рубок догляду на ту частину деревостану, яка залишається у насадженні до головної рубки.
Перша публікація: 01/01/2008
Останнє оновлення: 19/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.