Рослинництво

ОСНОВИ НАСІННЄЗНАВСТВА

11.7. ПОЛЬОВА СХОЖІСТЬ НАСІННЯ І СПОСОБИ ЇЇ ПІДВИЩЕННЯ

Насіння з високою лабораторною схожістю не завжди дає дружні повноцінні сходи в польових умовах. Низька польова схожість насіння є причиною не тільки зрідження, а й ослаблення сходів. Це призводить до зрідження посівів, а отже, і до зниження врожайності.

Польову схожість насіння визначають у польових умовах. Вона залежить від агротехнічних і екологічних факторів, а також від пошкодження насіння та проростків шкідниками й хворобами. За даними державних сортостанцій, польова схожість зернових культур у різних ґрунтово-кліматичних зонах коливається від 60 до 88%. Отже, значна частина висіяного насіння не дає сходів через низьку польову схожість. Навіть за найсприятливіших умов вирощування у пшениці вона досягає 75—80%, ячменю — 80—85, вівса — 85—88, гречки — 75—85%. В умовах виробництва польова схожість зазвичай на 10—20% нижча, тобто певна частина схожого насіння втрачається. Дані свідчать, що зниження польової схожості насіння на 1% зменшує врожайність зерна на 1,5—2 ц/га.

Польова схожість насіння конюшини лучної залежно від якості насінного матеріалу буває від 45 до 70%, люцерни — від 40 до 80, тимофіївки — від 40 до 60%. Отже, підвищення польової схожості насіння є резервом для подальшого збільшення врожайності сільськогосподарських культур.

Ґрунтові й метеорологічні умови дуже впливають на польову схожість насіння у період сівби — появи сходів. Оптимальною є вологість ґрунту 70% повної вологоємності на глибині загортання насіння. Тому на сухих і розпушених ґрунтах польова схожість насіння підвищується після коткування, яке сприяє надходженню вологи до висіяного насіння. У виробництві насіння зі зниженою лабораторною схожістю потрібно замінювати кондиційним.

Насіння з низькою польовою схожістю завжди є причиною низького виживання рослин. Виживання рослин визначають у відсотках як відношення кількості рослин перед збиранням урожаю до кількості висіяного схожого насіння. Тому при встановленні норм висіву для отримання запланованого врожаю слід брати до уваги середню виживаність рослин. За даними багаторічних досліджень, для озимих зернових культур вона становить 39—43, а для ярих — 57—60%.

Комплексне застосування прийомів передпосівної обробки насіння підвищує його польову схожість на 10—20%, а врожайність зернових культур — на 3—5 ц/га. Після проведення досліджень було встановлено, що при протруюванні насіння польова схожість підвищується на 7—20%. Пояснюється це тим, що мікроорганізми, проникаючи в травмоване насіння, спричинюють його хвороби і загибель.

Для підвищення польової схожості насінні посіви треба розміщувати на родючих ґрунтах після кращих попередників і підвищувати загальний рівень агротехніки.