Бджільництво - словник-довідник

ТЕМПЕРАТУРА ПОВІТРЯ В ЗИМІВНИКУ — має вирішальне значення для нормальної зимівлі бджіл.

Протягом всієї зими в приміщенні має підтримуватися стабільна Т.: в областях з підвищеною вологістю повітря — близько 3-4 °С, у районах із сухішою зимою — від 0 до 2 °С, а відносна вологість повітря повинна коливатися в межах 80-90 % . Бджоли особливо погано переносять різкі коливання температури, що викликають появу вогкості у вуликах. При цьому краплі води можуть замерзати на стінках, стелі або дні, утворюється крижана кірка навколо клубу, що призводить до загибелі бджіл. Вогкість у вулику призводить до розвитку цвілі на стінках і рамках, до псування корму, тому сирі приміщення зовсім непридатні для зимівлі в них бджіл.

Максимально припустимі коливання Т. — від -2 до +4 °С (для сім'ї середньої сили — від 2 до 4 °С, для сильної — від 0 до 2 °С). Різкі температурні коливання викликають занепокоєння бджіл і підвищену витрату запасів корму, наслідком чого є спрага й пронос бджіл. А при підвищеній вологості повітря у відволожених вуликах з'являється цвіль, закисає мед — основний зимовий корм бджіл, а розріджений мед викликає в бджіл пронос і може призвести до захворювання нозематозом. При зниженій вологості повітря мед у стільниках дуже швидко кристалізується, бджоли починають тривожитися, відчувати спрагу, що призводить до великого відходу бджолиних сімей.

Щоб уникнути ослаблення сімей, необхідно наприкінці зими майже щодня відвідувати зимівник і знижувати в ньому Т., підсилюючи вентиляцію, відкриваючи на ніч двері в зимівник, приносячи й розставляючи в діжках і коритах сніг і лід, споюючи бджолам воду. Якщо знизити Т. не вдасться, то вулики наприкінці дня виставляють на свої місця на пасіці. Холодна ніч подіє на бджіл заспокійливо, коли погодні умови дозволять, вони зроблять обліт.





Перша публікація: 01/01/2008

Останнє оновлення: 19/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.