Бджільництво - словник-довідник

СОРОКОПУДИ — найнебезпечніші для бджіл птахи. Це дрібні, рідше — середнього розміру птахи з характерним гачкоподібним дзьобом.

Існує багато видів С. Населяють вони зарості чагарників, узлісся, заплави рік, культурні насадження на рівнинах і в горах. Уникають густих заростей дерев. Харчуються хребетними й безхребетними комахами. Найчастіше винищує бджіл-складальниць сірий С. Довжина його тіла 27 см. Спина самця попелясто-сіра, плечі й черевце білі, крила та хвіст зверху чорні. Самка забарвлена менш яскраво.

Рудий, С. (жулан), завдовжки близько 20 см. У самця спина та плечі рудувато-червоні, інша частина верху блакитнувато-сіра, нижній бік білий із червонуватим відтінком. У самки спина рудувато-бура, черевце жовтувато-буре з бурими смугами.

Червоноголовий С., довжина якого 18 см. У самця голова рудувато-червона, спина, крила та хвіст чорні, на крилах і на плечах є білі плями. Черевце біле з рудуватим відтінком. У самки оперення блідіше, ніж у самця.

Чорнолобий С., довжина його досягає 24 см. У самця попелясто-сіра спина, черевце рожевого відтінку, крила чорні з білою плямою. Оперення самки блідіше. Усі С. досить ненажерливі. Поселяючись поблизу пасік, вони завдають їм величезної шкоди. Улітку 55 % корму сірого С. складають комахи, з них1/4 джмелі, восени відповідно 94 і 41 %. Дрібних комах, а також робочих бджіл С. з'їдають на льоту, великих комах, таких як матки джмелів і бджіл, вони надягають на колючки чагарників.

Заходи боротьби. С. відлякують з пасік так само, як і щурок.





Перша публікація: 01/01/2008

Останнє оновлення: 19/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.