Бджільництво - словник-довідник

ПРИСТОСОВАНІСТЬ РІЗНИХ ПОРІД БДЖІЛ ДО ПОШУКУ УЗЯТКУ — залежить від біологічних особливостей порід і кліматичних умов тієї місцевості, де вони живуть. Найактивнішими в пошуку узятку вважаються кіпрські, сірі гірські, країнські й

італійські породи бджіл. Кіпрські*місцеві бджоли були змушені пристосуватися до первинних умов перебування, де медоносна рослинність відрізнялася бідністю, що виробило в них крайню злобливість. Через останню свою якість кіпрські бджоли не набули широкого розповсюдження.

Сірі гірські бджоли поширені в гірських районах Кавказу. Ці бджоли вилітають у пошуках узятку при підвищенні температури до 8-9 °С, навіть у туман і непогоду. Завдяки значній довжині хоботка (7-7,2 мм) вони можуть відвідувати квітки, нектарники яких розташовані глибоко у квітці й недоступні іншим породам бджіл.

Італійська порода бджіл завоювала популярність серед американських бджолярів, а країнських бджіл розводять у ряді країн Західної Європи й Азії.

У країнах СНД в основному використовують бджіл, які не відрізняються особливою активністю в пошуку узятку (середньоросійська, кримська, жовта кавказька й ін.).