Бджільництво - словник-довідник

ОБРОБКА НЕКТАРУ — переробка солодкої речовини, зібраної бджолами з квіток, у мед. Нектар складається з води (40- 80 %) і різних цукрів: очеретяного, рідше плодового й виноградного. О. н. складається в основному з двох процесів: зміни хімічного складу цукрів; випару зайвої вологи.

У зібраному з рослин бджолами нектарі міститься до 80 % (іноді й більше) води, у меді — близько 20 %. Насамперед бджолами з корму видаляється надлишок вологи. Основна частина вологи з нектару передається ректальними залозами бджіл у пряму кишку ще під час польоту. Потім бджоли відкладають нектар невеликими краплями в чарунки й неодноразово переносять його з одного чарунки в іншу. Це робиться для якнайшвидшого випару зайвої вологи й дозрівання меду: молоді бджоли протягом 15— 20 хвилин забирають у зобок краплі, випускають їх на хоботок, проковтують, знову випускають на хоботок і т.д. Після цього нектар складається в чарунку. У міру дозрівання меду в ньому зменшується вміст води — до 18-20 %.

При дозріванні меду дисахарид — тростинний цукор (основна частина нектару й паді) інвертується, тобто перетворюється на глюкозу й фруктозу (моноцукор). Інверсія не дозволяє розчину цукру кристалізуватися, що є важливим при зимівлі бджіл, які не можуть харчуватися закристалізованим кормом.

При дозріванні меду відбувається також синтез полісахаридів, мед збагачується ферментами. Цукровий мед, одержуваний при згодовуванні бджолам цукрового сиропу, містить до 8 % декстринів. Розкладання й синтез цукрів відбуваються за допомогою ферментів групи карбогідрази, які виробляються в організмі бджоли й переходять у мед.





Перша публікація: 01/01/2008

Останнє оновлення: 19/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.