Бджільництво - словник-довідник
В'ЯЗКІСТЬ МЕДУ (густота, плинність) — залежить від зрілості меду, тобто вмісту в ньому води.
Виражається в абсолютних одиницях — пуазах або в умовних одиницях — відношенні швидкості витікання меду через який-небудь отвір до швидкості витікання води.
Пуаз — робота, необхідна для того, щоб зрушити на 1 см протягом однієї секунди паралельно один одному два шари меду площею 1 см2 кожен.
В'язкість меду визначається при температурі 45 °С і прямо залежить від його водності.
При температурі 45 °С в'язкість води дорівнює 0,6. Отже, мед нормальної водності (18 %) має В. (6,064) у 10 разів вищу, ніж вода. Мед із водністю 25 % за В. (1,051) наближається до води. В. м. знаходиться в обернено пропорційній залежності від його водності.
Коефіцієнт в'язкості |
|
16,6 |
9,436 |
18 |
6,064 |
19 |
4,393 |
20 |
3,313 |
22 |
1,985 |
25 |
1,051 |
На практиці В. відцентрового меду можна визначити, зачерпнувши столовою ложкою мед і швидко повертаючи її: зрілий мед стікати з ложки не буде, тоді як незрілий мед легко стікатиме, незалежно від того, як швидко ви обертатимете ложку.
Це можна встановити тільки при температурі близько 20 °С, тому що В. м. дуже сильно залежить від температури. Коефіцієнт В. м. (якщо для води він дорівнює 1) при різних температурах буде таким:
Коефіцієнт в'язкості |
|
20 |
1400 |
30 |
380 |
40 |
150 |
50 |
50 |
60 |
25 |
Звідси видно, що взятий з вулика мед, з температурою ЗО °С, має В. (380) майже в 4 рази меншу порівняно з В., яку він матиме, коли охолоне до 20 °С (1400). Тому прийнято відкачувати мед відразу ж після відбору рамок із вулика, поки він не охолонув.
У різних ботанічних сортах В. м. коливається від 3,18 до 14,4 пуаза. В. м. збільшують також колоїди й декстрини, що містяться в ньому. Меди, багаті на вміст плодового цукру, є найрідкішими. Якщо основні цукри меду розчинити у воді 60% -вої концентрації при температурі 25 °С, то отримаємо В. у сотих частках пуаза: у тростинного цукру — 12,701; у виноградного — 9,660 і в плодового — 8,628.
За В. сорти меду діляться на п'ять груп: дуже рідкий — конюшиновий, акацієвий й ін.; рідкий — липовий, гречаний, рапсовий; густий — еспарцетовий, кульбабовий; клейкий — падевий; драглеподібний — вересовий мед.
Перша публікація: 01/01/2008
Останнє оновлення: 19/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.