Бджільництво - словник-довідник

ВІДКЛАДАННЯ ЯЄЦЬ МАТКОЮ, або червління. Із сьомого дня свого життя при сприятливій погоді матка спаровується з трутнями. Якщо ж протягом місяця матка не спаровується, то вона залишиться неплодовою й відкладатиме лише незапліднені яйця.

На 2-4-й день після спарювання матка відкладає яйця на дно підготованих бджолами чистих чарунок. Вона запихає голову в кожну чарунку, ніби перевіряючи, чи підготовлена вона, потім підгинає тіло, швидко всуває в чарунку черевце, і через 9-12 секунд яйце відкладене. На стільниках із неправильним, брудними або трутневими чарунками матка витрачає багато часу на пошуки правильних і чистих чарунок, що значно знижує кількість яєць.

У бджолині чарунки матка кладе запліднені яйця, з яких виводяться робочі бджоли, у трутневі — незапліднені, з яких виводяться трутні.

Метаболічне навантаження на матку надзвичайно високе: у період яйцекладки вона може відкладати до 2-3 тисяч яєць на добу, загальна маса яких перевищує вагу матки вдвічі-втричі. Така висока продуктивність забезпечується доброю годівлею матки: бджоли-годувальниці годують матку молочком, що виробляється залозами молодих робочих бджіл.

Першу кладку матка починає ще наприкінці зими з 20—30 штук. Перші весняні обльоти бджіл, які приносять свіжий пилок і нектар, стимулюють матку різко збільшити кладку яєць, що до середини літа досягає свого максимуму. У період головного й сильного медозбору продуктивність матки знижується, тому що бджоли заповнюють нектаром усі вільні чарунки, обмежуючи ЇЇ роботу. Осіння діяльність матки залежить від наявності підтримувального узятку. З настанням холодів бджоли менше годують матку, що скорочує її яйценосність.





Перша публікація: 01/01/2008

Останнє оновлення: 19/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.