Бджільництво - словник-довідник

ВИШНЯ — найважливіша садова культура, яка за кількістю дерев у нашій країні поступається тільки яблуні. Бджолярі дуже цінують В. за раннє цвітіння. Вона не боїться заморозків, швидко вступає в пору плодоносіння, не вимагає великого догляду й приносить багаті урожаї. Поширена скрізь. Для одержання багатого врожаю потрібне перехресне запилення між 3-4 сортами. В. — дерево або чагарник з еліптичними, загостреними пильчастими листочками. Квітки дрібніші, ніж у яблуні, квітконіжки довгі. Медопродуктивність залежить від сорту, умов погоди й рівня агротехніки. У середньому 1 га насаджень В. дає до 35 кг меду.

Найпопулярнішою є далекосхідна повстяна В. (її листя вкрите пушком). Цей сорт відрізняється тривалим цвітінням (8— 11 днів), високою врожайністю й медоносністю. Починає плодоносити вже на третій рік після посіву кісточок. На холодних і важких ґрунтах розвивається погано. Її не висаджують на ділянках, які навесні навіть короткочасно затоплюються.

Добрими медоносами є також В. руниста, В. магалебська, В. пташина, або черешня.

В. зацвітає раніше за яблуню й дає більше нектару. У середньому вона виділяє 30-40 кг цукру на 1 га суцільних насаджень.

У деяких сортів В. стовпчик виходить із бутона до його розпускання, в інших — відсутній пилок і їх необхідно запилювати пилком інших сортів. При висаджуванні В. звертають увагу на правильний добір сортів-запильників, тому що багато сортів

несумісні. Сорти-запильники не тільки збільшують урожай, але й поліпшують якість плодів.

При висаджуванні саджанців В. між рослинами в ряді залишають 2,5-3 м, між рядами — 3-4 м. Висаджують саджанці в ями діаметром 80 см, завглибшки — 40, приготовані з осені. Вносять у них 1-1,5відраперегною, 0,2-0,З кг суперфосфату, 0,4 кг деревної золи або 40-60 г хлористого калію. На дуже кислих ґрунтах необхідно додати 0,2 кг меленого вапняку або 0,1 кг гашеного вапна. При важкому глинистому ґрунті вносять 3-4 відра піску й компостируваного торфу. У посадкові ями під повстяну В. вносять перегній з додаванням грубого піску й деревної золи. Повстяну В. можна розводити насінням. Цей спосіб вигідний тим, що отримані рослини будуть добре пристосовані до місцевих кліматичних умов. Для цього відбирають найбільш врожайні сіянці.